Зовнішні оздоблювальні роботи: необхідні матеріали

Зовнішні оздоблювальні роботи: необхідні матеріали

16.07.2019 Технологія будівництва

    Декоративний камінь, цегла, вагонка чи фарба - що обрати для зовнішнього оздоблення дерев’яного будинку? Секрети успішного будівництва від компанії “WonderWood”.

 

    Хоча дерево самодостатній матеріал, іноді виникає потреба змінити його колір, або захистити дім від негативних природних впливів.

 

    Для чого використовують зовнішнє оздоблення?

    Дерев’яні будинки мають хороші експлуатаційні показники. Здебільшого зовнішні облицювальні роботи проводять з метою:

  • захисту оселі від природних впливів (вітру, морозу, дощу та снігу);
  • посилення тепло- та звукоізоляції;
  • захисту дерева від механічних пошкоджень (тріщин, вм’ятин);
  • запобігання розвитку грибкових уражень;
  • убезпечення від шкідників та плісняви.
  • надання будинку виразності та індивідуальності;
  • протидії пожежі.

 

    Матеріали для зовнішнього облицювання

    Найпоширеніші матеріали для зовнішніх робіт виготовляють з каменю, дерева та пластику.

 

    Вагонка

    Вагонка – це вузькі, добре оброблені дошки з натурального дерева. Переваги цього матеріалу в його легкості, що дає змогу зекономити на укріпленні фундаменту, натуральності (відсутність токсичних речовин у складі), вологостійкості (вагонка не накопичує вологу), тепло- та шумоізоляції, стійкості до атмосферних явищ. Серед недоліків – підвищена можливість загоряння, наявність виробничих дефектів та незахищеність перед шкідниками. Відповідно, щоб виправити недоліки, вагонку обробляють спеціальними антисептичними засобами, але тоді вона втрачає свою основну перевагу – екологічність.

    Сучасний різновид вагонки – блок-хаус. Він має випуклу структуру, що імітує оциліндровану колоду. Але переваги та недоліки, попри сучасність, залишаються тими ж.

 

    Цегла

    Цей декоративний елемент використовують лише в тому випадку, коли необхідно підвищити міцність та посилити жорсткість стінової конструкції. Це, як правило, стосується старих будинків, які намагаються врятувати від цілковитого знищення. Основний недолік цього матеріалу – його вага, що вимагає додаткового підсилення фундаменту, а, відповідно, й більших фінансових витрат.

 

    Декоративний камінь (керамограніт та клінкер)

    Керамограніт – один із найдорожчих способів оздоблення зовнішньої сторони будинку. Його закуповують великими плитами, які дають змогу зробити будинок більш надійним.

    Клінкер – спеціальна плитка, яку виготовляють методом екструзії з подальшим випалюванням при температурі 1250°С. Для клінкерної плитки характерна вологостійкість, оскільки технологічний випал надає плитці практично склоподібну структуру з водовідштовхувальними властивостями.

 

    Сайдинг

    Панелі для облицювання, які з одного боку мають в конструкції перфоровану крайку для кріплення до каркаса, з іншого – окрайку з легким виступом для накривання кріплень нижніх елементів. Дерев’яні панелі такого типу легкі та стійкі до різноманітних деформацій, але їх основний недолік – незахищеність перед вологою. Вініловий сайдинг – ще один різновид. Його представляють ПВХ-панелі (полівінілхлорид) пористої структури, що використовують як самостійний теплоізолятор через низьку теплопровідність. Найпростіший монтаж має металевий сайдинг, який до того ж є найміцнішим. Єдиний нюанс, з часом метал може ржавіти, якщо його регулярно не обробляти антикорозійними препаратами. Фіброцементні панелі – суміш полімерних волокон та цементу. Здатні знижувати ризик виникнення пожежі майже на 70%.

 

    Фарба

    Фарбування стін – це найпопулярніший та, фактично, найбюджетніший спосіб облицювання фасаду. Серед його переваг захист перед атмосферними явищами, стійкість перед шкідниками, безпека. Строк експлуатації хорошої фарби – 5-7 років.

    Виділяють чотири різновиди фарбового покриття:

  1. Масляні. Обов’язково вимагає розбавлення оліфою (лляним чи конопляним маслом). Такі фарби довго сохнуть та мають неприємний запах.
  2. Акрилові. Швидко сохнуть і добре вбираються в поверхню, не реагують на ультрафіолет, паропроникні та екологічно безпечні.
  3. Алкідні. Не мають сильного запаху. До їхнього складу входять спеціальні вологовідштовхувальні елементи (смоли). Бувають глянцеві та матові.
  4. Силіконові. Додатково підвищує механічну стійкість пофарбованої поверхні.

    Важливий нюанс! Обираючи фарбу закордонного виробника, слід зважати на кліматичні умови. До прикладу, в Іспанії не буває сильних морозів, тому їхні фарби не пристосовані до українського клімату. Отож для нашого регіону найкраще підійде фарба, виготовлена у Фінляндії.

    Також при фарбуванні слід враховувати погодні умови. Якщо краска зашвидко висохне (спекотний літній день, вона може потріскати), а при сильному морозі – навпаки погано пристати до поверхні, яку фарбують.

    Отже, обираючи матеріали для зовнішніх робіт, враховуйте можливість появи додаткових витрат (якщо будуть необхідні риштування, як-от для встановлення декоративних панелей чи вагонки) та кліматичні умови.